- здиблений
- I прич.
взды́бленныйII прич., прил.взды́бившийся; взды́бленный, вста́вший на дыбы́; вста́вший ды́бом
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
Українсько-російський словник. - ВТФ «Перун». В’ячеслав Бусел. 2008.
здиблений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до здибити. 2) у знач. прикм.Який здибився … Український тлумачний словник
здиблений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
здибленість — ності, ж. Властивість і стан за знач. здиблений … Український тлумачний словник